розбійник

розбійник
1) (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), розбишака, зарізяка, харциз(а), харцизяка, харцизник, шибеник, башибузук
Пор. бандит, грабіжник, пірат

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "розбійник" в других словарях:

  • розбійник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • розбійників — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розбійників — кова, кове. Належний розбійникові …   Український тлумачний словник

  • розбійник — а, ч. 1) Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом. || перен., розм. Той, хто чинить насильство, утиски, здирство і т. ін. щодо кого небудь. || Уживається як лайливе слово. 2) розм. Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей) …   Український тлумачний словник

  • розбійник — [роузб’і/йниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў …   Орфоепічний словник української мови

  • розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розбійничок — чка, ч. 1) розм. Те саме, що розбійник 1). 2) Пестл. до розбійник 2) …   Український тлумачний словник

  • розбійницький — а, е. 1) Прикм. до розбійник 1). || Власт. розбійникові; такий, як у розбійника. 2) Який характеризується розбоєм, загарбництвом …   Український тлумачний словник

  • розбійниця — і. Жін. до розбійник …   Український тлумачний словник

  • розбіяка — и, рідко. 1) ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник. 2) ч. і ж. Те саме, що задирака …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»